А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.
Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.
Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.
| Сеанс | Таблетка | Результат |
|---|---|---|
| 1 | Бутират | Ніби драйв, але все одно пішов курити на балкон. |
| 2 | Фентанил | Почав кумедно хропіти і ніяк не зміг відкрити очі. |
| 3 | Кокос | Просто троллінг, він же просто цукерка. Зрозумів це аж після. |
Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!
Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!
На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.
Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.
Блять, братва, надеюсь, все чикаты на месте, собрался вам поведать историю, которой сам не ожидал стать участником. Блин, реально, это был исторический день в моей жизни, когда решил прикупить закладки и окунуться в мир наркотиков.
Так вот, началось все, когда я, такой взрослый гопник, решаю спуститься к своему кумару и зацепить его за кайф. Врубаю дорогу и понимаю, что забыл деньжат в квартире, так что было решено повернуть назад. Куча времени теряется, пока я добираюсь до дома. В общем, бац и я в квартире, а там копы. Как так? Что происходит? В голове у меня один великий пластилин - блять, пиздец!
Колбасит я! Нет, ну реально, я уже думаю, что меня насчитали и все, придется сидеть. Ловлю себя на мысли, что уже ни хрена не помню, как я туда попал, да и нахрен мне эти деньги сдались, пошел я нафиг работать, жить в этом гребаном обществе такой суетологии. Но, братишка, копы задержали меня по ошибке, развернули и отпустили. Жизнь попалась второй шанс, и я не собирался его упускать!
Так вот, сунув деньжат в карман, я чувствую прилив кайфа - это значит, что я купил закладки. Сбегал, балбес, к брату кумару и забрал свое. В этот момент я все решаю - сегодня я участвую в соревнованиях по каратэ в костюмах супергероев. Блять, меня ведь ничего не остановит, я же супергерой наркотического мира. Ха-ха-ха!
И вот я уже в спортзале, одетый в костюм Супермена, колбасит меня, да так, что я себя реально чувствую супергероем. Молодежь окружила меня, все суетятся, орут, а я в своем особенном мире. Я летаю, бью, прячусь под плащом, и мне кажется, что я бессмертен!
Блять, ну реально, даже не знаю, как я вышел оттуда. Голоса и крики, руки, щелчки, все как нарезка из фильма. И тут, наступает неловкая пауза. Кто-то, макаром, показывает на меня. Как?! Как это возможно? Я же Супермен в костюме! И вот, копы, блять, копы уже рядом со мной, готовые навалять мне, как последнему наркоману. Ну и пиздец...
И тут-то я понимаю, что все, братишка, я влетел. Ни первитин, ни герра, ничего мне не поможет. Лицо покрывается потом, я вся в дрожи, а мозги уже на паузе. Копы берут меня под прицел и, блять, приказывают опуститься на землю. Я соглашаюсь, потому что понимаю, что все равно не уйти. Пиздец мне.
Боинг! Чувствую, как шприц вонзается в меня, последний символ понимания моей ошибки. В руках у меня уже пережитый мир, разрушенные мечты и горький послевкусие кайфа. Вот так, братва, я снова оказываюсь во власти государства, и все из-за моей слабости перед наркотиками. Печально, но это реальность.
Копы, гады, какие-то! Лучше бы они поймали настоящих преступников, а не безобидных наркоманов, которые просто хотят скрыться от суеты этого мира. Всех героиновых гопников в жопу!
Вот так и закончилась моя история, братва.
